Previous Entry Share Next Entry
Карпати, в пошуках снігу (частина 2) - хребет Кострич
common
ls_online
Із-за непогоди ми не пішли траверс Чорногори, а вирішили пройти траверс хребта Кострич. Кострич простягається паралельно Чорногорському хребту, але на півкілометра нижче (найвища точка - гора КострИча, 1586).





Майже весь хребет покритий лісом, але на самому хребті є і відкрити ділянки - но не дуже великі. Тому Костричем можна йти майже при будь-якої погоді - не такий сильний вітер і простіше орієнтування. А також з Кострича чудовий вид на Чорногору - якщо взагалі щось видно.

В Красник приїхали біля 16-ти (автобус виходить з Шибене о 14-й). Йде легкий дощ, до темряви залишається десь півтори години. Починаємо підніматися на хребет по дорозі по червоному маршруту (через гору 1287). Снігу немає, дощ посилюється, добре хоч дорога не дуже брудна.



Десь на висоті 1100 під ногами з'являється сніг, і дощ потрохи закінчується - але темнішає. Вже по темряві приходимо на полонину Веснарка. У колибі вже зупинився поляк Гжегош, який йде сам. Колиба курна (вогнище прямо на полу в великій кімнаті), ми ночуємо в маленькій кімнаті поруч. Джерело метрах в 10 від колиби.



Зранку відкриваються чудові види на долину Чорного Черемошу і навколішні гори.





Гжегож вирішив приєднатися до нас. Йдемо по червоному маршруту, є маркування і стежка натоптана. Майже відразу надягаємо снігоступи. Стежка спочатку йде лісом, підіймається на гору Гедя і далі траверсує по лісу в. Костриця (1512).



Десь за 2,5 години виходимо на полонину Болота. Тут стоїть колиба - також курна, але нормального місця де спати немає (залізні сітки від ліжка у низькій кімнаті).



Трохи розвиднілось, і відкривалась Чорногора.




Від полонини Болота починається крутий підйом на хребет.


Виходимо на хребет,


... і далі йдемо в бік гори Кострич (1544).


На відкритих ділянках хребта дує сильний вітер.




Йдемо траверсом по хребту, відкриті ділянки перемежаються з лісом.



Перед горою КострИча (1586 - найвища точка хребта) навіть виглянуло сонце.







За Костричею спускаємося на полонину на хребті, і там по стежці в лісу - на полонину Веснарка (знову Веснарка). Червоний маршрут йде далі по гребню, і в невдовзі повертає на схід к Кривопільскому перевалу. Ми же вирішили далі йти на гору Кукуль.



На полонину Веснарка добра колиба, без пічки, але з утепленими від вітру кімнатами. Джерело метрах в 100 від колиби, під верхніми смереками (чи то була ялиця?).

Зранку знову хмарно, але Чорногора майже відкрита.


Спускаємося по старій дорозі в долину річки Прут. Через деякий час дорога виходить на новий грейдер, якого немає на карті. Там де грейдер робить крутий поворот, треба знову вийти на стару дорогу - тоді можна буде перейти потік Озірний по мосту.

Posts from This Journal by “Карпаты” Tag


  • 1
Натуральні 50 відтінків сірого!!!
Краса неймовірна, але снігу малувато. Мабуть лижний сезон ранньою весною закінчиться :(.

мабуть ще нападає.
хоча в Буковелі низ трас на 900 - і на такій висоті зараз сніг тане час від часу

  • 1
?

Log in

No account? Create an account